Ця апофтегмат зосереджена на питанні, яке хтось поставив блаженному Арсенію. Питач був здивований тим, що, незважаючи на багаторічне навчання і високий рівень освіти, він не досяг таких чеснот, як єгипетські селяни. У відповідь авва Арсеній звернув увагу на те, що виховання зі світу може не принести такої користі, як праця і старання тих, хто хоче здобути чесноти. Для авви Арсенія ключем до досягнення чесноти є власна праця і зусилля, а не походження чи освіта. Єгипетські селяни, незважаючи на відсутність формальної освіти, набували чеснот наполегливою працею та духовними зусиллями, зосереджуючись на спогляданні та духовному розвитку. Ця апофега нагадує нам про важливість духовної праці та жертовності. Хоча навчання і виховання важливі, але не завжди їх достатньо для досягнення духовного зростання і набуття чеснот. У цьому сенсі, незалежно від нашого походження, освіти чи соціального статусу, ми можемо прагнути до чесноти через наполегливу працю, внутрішню боротьбу та духовний розвиток. Запорукою досягнення мети є постійна робота над собою та прагнення до духовного розвитку.